Світлий Вівторок в Осідку Провінції Св. Миколая

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Вівторок, 21 квітня 2020, 12:04
Автор: Адміністратор
Перегляди: 1349

 

21 квітня 2020 р. Б., у Світлий Вівторок, в Малоберезнянському монастирі завершилося традиційне триденне святкування празника Воскресіння Христового, євангельською темою якого була подорож двох учнів до Емаусу (Лк. 24:12-35).

Святкову Божественну Літургію, як і в попередні дні, очолив Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ, у співслужінні з ієромонахами Монастиря та за участю Чернечої спільноти.

 

В святковій проповіді був підведений підсумок трьох попередніх роздумів Протоігумена про Воскреслого Христа, що являється нам як «Путь, Істина і Життя» (Ів. 14:6) / 1. Великоднє звернення, 2. Пасхальна проповідь, 3. Проповідь у Світлий Понеділок /

Цим підсумком є слова Євангелиста Йоана з його Соборного послання: «Бог є любов, – каже він, – і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (1 Ів. 4:16). «Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші» (1 Ів. 4:10).

Цю проповідь Протоігумен завершив наступною молитвою:

„Воскреслий наш Спасителю, у своєму Воскресінні, Ти являєшся нам як наша Путь, Істина і Життя.

Однак крокуючи сьогодні як твої учні з Тобою із Твоїм Словом, ми починаємо розуміти, що Ти є Любов’ю до нас, яка відкривається нам, запрошує нас, яка прокладає нам дорогу в Божественне Життя самої Пресвятої Тройці.

Ми починаємо розуміти, що Твоє Воскресіння – це насправді Твоя безмежна Любов до нас, яку ми не в стані і не в силі осягнути, але в яку ми запрошені Тобою, в якій ми можемо і покликані Тобою взяти безпосередню участь.

Покірно просимо Тебе, наш Господи, як ті, що часто обирали смерть, а від Тебе – справжнього Життя відрікалися, наповни наше життя Твоїми Воскресними з’явами.

Обдаровуй нас євангельським зором, щоб ми могли бачити Тебе Воскреслого, а також чути Тебе і дотикатися до Тебе.

Щоб ми не змарнували того безцінного дару, який Ти вистраждав для нас у своїх Страстях і Смерті на хресті.

Щоб наше серце завжди палало, коли лунає Твоє Слово і щоб ми завжди Тебе впізнавали, коли здійснюється Твоя Євхаристійна Тайна Любові до нас – коли знову і знову ламаєш своє тіло – себе самого за нас.

Ми також починаємо розуміти, що не можемо власними силами доторкнутися до Тебе Воскреслого, тому з хвилюванням надіємось на Твою обітницю Духа Утішителя, якого так сьогодні потребуємо.

Нехай Твій Дух, дорогий Ісусе, наведе нас на всю правду і навіки поєднає нас з Тобою, бо лише в Тобі є наша надія і лише в Тобі наше життя. Амінь.”