Упокоївся у Господі отець Атаназій Василь Пекар ЧСВВ

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Четвер, 29 вересня 2011, 00:00; Перегляди: 2765

Зі святими упокой Господи, душу слуги Твого...

28 вересня 2011 року, упокоївся в Господі на 89–му році життя, 65–му в священства і 55–му монашого покликання, в Ґлен Кові, Нью Йорк, США після корткої недуги:

отець АТАНАЗІЙ ВАСИЛЬ ПЕКАР ЧСВВ,

Член Провінції Успіння Пресвятої Богородиці в Америці.

Короткий напис життя о. Атаназія В. Пекаря ЧСВВ

О. Василь (пізніше – Атаназій) народився 1–го березня, 1922 в м. Перечині на Закарпатті. Після закінчення народних шкіл та лицею, вступив до Духовної Семінарії св. Йосафата в Римі на Джіаніколо. Після свячення (24–го березня 1946) та закінчення своїх студій та докторату в Римі, Він з о. Євгеном Горняком та з другими отцями розпочали Духовну Семінарію Свв. Кирила і Методія у Пітсбурзі для Візантійської Закарпатської Єпархії в Америці. Разом з о. Євгеном вони вступили до Василіянського Чину 22–го березня 1956 року. О. Василь Пекар обрав собі ім’я Атаназій, а о. Євген Горняк – ім’я Августин. Обидва склали монашу професію в Ґлен Кові 19–го червня 1960 р. О. Атаназій став парохом церкви св. Миколая в Чікаґо, а о. Євген − Соцієм при Новіціяті в Ґленкові та Духовником Семінарії св. Василія у Стемфорді.

28–го серпня 1961р. о. Августин став номінованим першим Екзархом для Українських Католиків у Вел. Британії. О. Атанзій перебрав новіціят, ставши Маґістром Новиків того самого року. Таким залишився до 1969–го року. Знову він стає професором у Семінарії свв. Кирила і Методія у Пітсбурзі. В тому часі він видає багато популярних праць про наші богослужіння англійською мовою. Властиво його письменницька праця ніколи не переривається до самої смерті. Пізніше він стає Духовником у Семінарії св Йосафата у Вашінґтоні. На Різдвяних, Великодних та літних канікулах він переважно перебував в Ґленкові, хіба якась наукова потреба стягнула його до Риму.

Ціле своє життя о. Атанзій був або бепосередно зв’язаний в вихованням нового доросту до священичого та чернечого життя або при таких домах, де цей виховальний процес відбувався.

У 1990 році він стає Протоконсультором Василіянсього Чину при Головній Управі та студійному домі молодих Василіян і там залишається на тій посаді аж до 1996 р. Знову він вертається до монастиря св. Сященомученика Йосафата у Ґленкові і там залишається до 3–го грудня 2008.

Задля різних недуг та клопотів з ногами – ще з молодих літ, йому було потрібна постійна медична опіка. Тому перенесли його до недалекого Glengarif Health Care Centre – півтора кілометри від монастиря. Рано, 26–го вересня виявилося, що мав клопоти з нирками. О. Лев сповідав і причащав Його та Швидка Допомога взяла його до місцевої лікарні в Ґленкові де думали, що скоро полагоджують ту справу. Однак скоро втратив притомність у лікарні. Нирки його відказалися та отримав інфекцію – занечищення крови. Лікарі старалися його врятувати через антибіотики та т.зв. діялисис. ОО. Протоігумен Пилип, Євген і Лев дали йому маслосвяття в ранніх годинах 27–го. Ще витримав через ніч але рано 6.30, 28–го вересня упокоївся в Господі.

Похорони відправи:

У монастирі св. Свящ. Йосафата в Ґленкові, Н.Й.

Неділя, 2–го жовтня: 19.00 − Монаший Парастас: провадить Кир Павло Хомицький ЧСВВ.

Понеділок, 3–го жовтня: 10.00 − Похоронна Служба Божа: провадить Кир Василь Лостен.

Повідомив: P. Leo Goldade OSBM