ХУСТ – Урочиста академія присвячена о. Севастіяну Саболу ЧСВВ (Зореславу) та 80-ій річниці Карпатської України – «Бог і Україна»

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Вівторок, 19 березня 2019, 01:10
Автор: Адміністратор
Перегляди: 1999

 

15 березня 2019 р., у м. Хусті відбулася Урочиста академія, присвячена о. Севастіяну Саболу ЧСВВ (Зореславу) та 80-ій річниці Карпатської України, під назвою «Бог і Україна». В рамках цієї Академії, відбулося також покладення квітів захисникам Карпатської України на Красному Полі.

 Урочиста академія була організована Отцями Василіянами Провінції Св. Миколая в Україні у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ.

Розпочав цей захід Секретар Провінції Св. Миколая – о. Франціск Онисько ЧСВВ, який у своєму слові підкреслив, що о. Севастіян Сабол є для нас великим об’єднавчим символом правдивої любові до рідної землі і до рідного українського народу. Його любов до України, яку він виразив усім своїм життям через різнорідні служіння, випливала з його глибокої віри і любові до Бога, саме тому назва цієї академії «Бог і Україна».

 

Опісля були представлені наступні виступи:

«О. Севастіян Сабол, ЧСВВ: василіянин, поет, історик» (о. Єронім Грім, ЧСВВ – ліценціат з історії Церкви, віце-ректор з навчальної частини Василіянського Інституту Філософсько-Богословських Студій). Доповідач представив життєпис відомого українського поета-василіянина, який публікував свої твори під літературним псевдонімом Зореслав, але також був активним учасником подій Карпатської України: діючим капеланом «Карпатської Січі», помічником єпископа Діонісія Нярадія тощо. Завдяки цій розповіді присутні, а в Хусті та Ужгороді зібралася числення інтелігенція, дізналися більше про родину о. Сабола, про його студії, становлення української ідентичності, активне служіння і працю для свого українського народу.

 

«Зореслав: Поезія як Чин» (Наталія Ребрик – кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін, проректор Закарпатської академії мистецтв). Доповідач проаналізувала унікальну творчість Зореслава – пояснила її зміст та спрямування з огляду на почуття самого поета, обставини доби, сподівання сучасників і будівничих Карпатської України.

 

«Василіянський Чин і Церква в Карпатській Україні» (Володимир Мороз – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії Церкви УКУ). Цей доповідач розкрив та пояснив зміни, що відбувалися у Греко-Католицькій Церкві протягом майже піврічного існування української автономії в рамках Чехословацької республіки та короткого існування Карпатської України як незалежної держави. Він на задокументованих прикладах проаналізував спроби різних сил, особливо угорських агресивних кіл, використати Церкву у своїх загарбницьких планах, на що піддалася частина духовенства з одного боку, а з іншого навів численні приклади жертовного служіння греко-католицьких священиків Карпатської України своєму українському народу. Дослідник висвітлив, у тому числі, вбивство угорськими солдатами українського греко-католицького священика Карла Купара та пізніші маніпуляції, мовляв, він загинув «за політику»; хоча насправді його діяльність цілковито відповідала душпастирським закликам Пап Лева ХІІІ та Пія ІХ та руху «Католицька акція», аби священики турбувалися про мирян і дбали про них. Йшлося і про побиття та ув’язнення угорськими солдатами ченця-василіянина Атанасія Сабельки.

 

«Роль священика в житті захисників Вітчизни» (о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ – ліценціат з історії Церкви, Голова Місії Постуляційного Центру беатифікації УГКЦ). Капелан, відштовхуючись від численних прикладів із власного досвіду, виголосив промову на тему «Роль священика в житті захисників Вітчизни». Однією з важливих тез о. Марцелюка є те, що ворог намагається не лише вбити українських вояків, щоб захопити і знищити Україну; він прагне знищити українську культуру, знівелювати всю українську культуру, історію української боротьби за власну ідентичність, починаючи з найдавнішиї часів і до нашого періоду. Тож капеланам доводиться допомагати солдатам та офіцерам мати наснагу до боротьби за рідних і рідну державу у різних її вимірах: не тільки у матеріальному через гуманітарну допомогу, а й духовному – за збереження українського духу в їхніх душах.

 

Музичне виконання під час академії представили Артисти Закарпатського обласного театру драми та комедії, м. Хуст (Музичний керівник Марія Волошин). Поміж темами доповідей артисти виконали:

Пісню «Журавлі» (слова Б. Лепкого, музика Л. Лепкого, обробка К. Стеценка)

Вірші о. С. Сабола: «Де ви?...», «Пробудження», «О, заревіть…», «Зневіреним», «Привітання весни», Вірш о. С. Сабола «Ранком»

Пісню «Пливе кача по Тисині» та на закінчення Гімн Карпатської України «Ще не вмерла Україна»

 

Модераторами академії були Володимир Мороз та Наталія Ребрик. Під час дискусійної частини академії відбулися наступні виступи:

Андрій Ребрик представив п’яте число журналу «Локальна історія», присвячене саме Карпатській Україні.

Історик, співробітник музею «Територія терору» Олександр Пагіря поділився результатами власних досліджень боротьби Карпатської України.

Педагог Христина Шкрьобинець згадувала про перший приїзд до Хуста о. Севастіяна Сабола після десятиліть вимушеної еміграції.

Подячне слово на завершення заходу виголосив Настоятель Боронявського монастиря о. Тарас Іванина ЧСВВ.

 

Відтак учасники мали можливість поспілкуватися за кавою, познайомитися одні з одними, запізнатися із надбаннями одні одних і відчути надію та сповідання на подальшу спільну працю і змагання «в дорозі до Воскресіння нашої України», як про це висловились, на основі поезії отця Зореслава, організатори Урочистої академії.

 

*******

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*******

 

 

 

*******