Празник Зіслання Святого Духа в Малоберезнянському монастирі та вшанування 100-ліття монашої реформи ЧСВВ на Закарпатті

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Неділя, 20 червня 2021, 17:48
Автор: Адміністратор
Перегляди: 1371

 

19-20 червня 2021 р. Б., в Малоберезнянському монастирі, під час відпустових святкувань празника Зіслання Святого Духа, отці Василіяни провели центральне богослужіння з нагоди 100-літнього ювілею від початку монашої реформи Василіянського Чину на Закарпатті.

 

Опісля була відслужена Божественна Літургія за випрошення дарів Святого Духа, яку очолив ієромонах Малоберезнянського монастиря о. Прокопій Лотоцький ЧСВВ під спів місцевого парафіяльного хору.

О 21:00 розпочалася хресна хода по чернечій горі, повчання під час якої виголосив о. Августин Шоп’як ЧСВВ з Львівського монастиря Св. Онуфрія.

 

Перед Архієрейською Божественною Літургією, під супровід військового оркестру та молодіжної організації «Пласт» відбулася процесійна хода від монастиря до відпустової каплиці, яку зустрів Протоігумен о. Франціск, ЧСВВ, місцевий Настоятель о. Лука, ЧСВВ та парафіяльні діти, які звернулися із словами привітання для Преосвященного Кир Ніла Лущака ЧБМ, Преосвященного Кир Василія Тучапця ЧСВВ та Протоігумена о. Йоана Школика ЧСВВ.

Опісля із словом привітання до Єпископів, священнослужителів і вірних звернувся Протоігумен о. Франціск, ЧСВВ.

Сьогодні для нас надзвичайно радісним є те, що сьогодні між нами наступники Апостолів – єпископи, яких ми радо вітаємо і запрошуємо очолити сьогоднішню Літургію, – наголосив у своєму привітання Протоігумен.

Нехай через Ваше Архієрейське благословення, через Ваше пастирське слово, через Пресвяту Євхаристію, яку Ви звершите, сьогодні кожний з тут присутніх наново сповниться Святим Духом і стане ще більше і глибше христовим учнем.

Єдиним нашим скарбом, єдиною цінністю нашої Церкви повинен бути Господь. І сьогодні ми повинні були б зібралися тут лише заради цього єдиного скарбу – заради Ісуса, який вознісся від нас, і приходу-повернення якого ми мали б очікувати більше, ніж життя. Перша громада християн тому й сповнилася Святим Духом – Духом Христовим, бо це було єдиним сенсом їхнього життя.

Нехай і ми сьогодні, серед тих всіх багатьох очікувань, які маємо і принесли сюди в своєму серці, наново переживемо єдине очікування, яким повинно бути сповнене серце християнина – очікування приходу нашого Господа Ісуса.

Відтак розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яка стала центральним богослужінням з нагоди Ювілею 100-ліття від початку монашої реформи Василіянського Чину на Закарпатті.

Очолили це богослужіння два єпископи: Кир Ніл Лущак ЧБМ – Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський Української Греко-Католицької Церкви, як також два Протоігумени: о. Франціск Онисько ЧСВВ – Протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні та о. Йоан Школик ЧСВВ – Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні.

Співслужили Літургію представники Управ двох Провінцій: з Провінції Св. Миколая – Провінційний Вікарій та Настоятель Мукачівського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, Провінційний секретар та Настоятель Малоберезнянського монастиря о. Лука Буняк ЧСВВ; з Провінції Найсвятішого Спасителя – Провінційний Вікарій та Настоятель Львівського монастиря о. Веніамин Чернега ЧСВВ, Провінційний радник та Ігумен Дрогобицького монастиря о. Йосиф Кралька ЧСВВ.

Також співслужителями були ігумени та ієромонахи різних василіянських монастирів: Вчитель новиків Боронявського новіціяту о. Кипріян Зейкан ЧСВВ, Ігумен Брюховецького монастиря та Ректор Василіянського інституту о. Пантелеймон Трофімов ЧСВВ, Ігумен Крехівського монастиря та Вчитель новиків о. Володимир Маланюк ЧСВВ, Ігумен Червоноградського монастиря о. Єремія Рибаков ЧСВВ, як також о. Іван Майкович ЧСВВ, о. Макарій Флячок ЧСВВ та священики Мукачівської єпархії.

Літургійний спів провадив василіянський монаший хор ВІФБС.

Численні ієромонахи та ієреї уділяли вірним Святу Тайну Покаяння.

Проповідь з нагоди празника Зіслання Святого Духа та 100-літнього ювілею згаданої монашої реформи виголосив Владика Василій, ЧСВВ.

На завершення богослужінь, з пастирським словом до вірних і привітанням для Василіянської родини звернувся теж Владика Ніл, ЧБМ.

Опісля подячне слово промовив для присутніх Протоігумен о. Франціск, ЧСВВ, вкінці якого, від імені усіх ченців-василіян Провінції Св. Миколая, подарував єпископам ікони Мукачівської Чудотворної ікони Божої Матері.

 

У своєму подячному слові Протоігумен о. Франціск зазначив, що слухаючи сьогоднішні рядки з Книги Діянь Апостолів, де описане життя первісної Церкви, ми відчуваємо певного роду заздрість – нам би теж хотілося, аби сьогодні Церква була такою, як тоді – живою, зростаючою і сильною Духом.

Порівнюючи наші парафіяльні та монаші спільноти до спільнот перших християн, ми бачимо, що нас позначає більше занепад, ніж розвиток. І це на перший погляд дивно, бо у порівнянні з тими часами у нас більше можливостей у розвитку. Ми осягнули багато знань, розбудували структури, здобули впливи і опанували механізми функціонування. Можна сказати, що ми навчилися керувати Церквою, нашими парафіями, монастирями.

І мабуть в цьому криється глибока причина усякого занепадання. Можливо нам потрібно вчитися наново довіряти провід Церкви Святому Духові. Можливо нам потрібно змістити центр керування з себе самих на Духа Христового. Можливо нам, знову і знову потрібно вчитися від нашого єдиного Вчителя його постави, яку він показав нам в Оливному городі: «Отче… хай не моя, а твоя буде воля».

Цю проблему свого часу зрозуміли теж і наші попередники – ченці Василіяни, які розпочали монашу реформу наших монастирів 100 років тому. Реформа ця якраз і полягала в тому, щоб знову стати цілковито Христовими. Щоб знову передати себе, своє життя і свої спільноти під провід Святого Духа.

Щоб знову все менше належати собі, й все більше належати Христові. В плодах цієї монашої реформи ми бачимо відгомін життя перших християн. В зреформованих монаших спільнотах того часу ми бачимо красу і силу діяння Святого Духа.

Тому і сьогодні, вдивляючись в історію Церкви, від її початків, аж до наших історичних подій, зауважуємо один єдиний висновок – ми живі доти, доки живемо Святим Духом. Ми зростаємо доти, доки дихаємо Святим Духом. Ми сильні доти, доки сповнені Святим Духом. Як тільки ми починаємо брати все у свої руки, як тільки ми перебираємо все на себе, як тільки наш дух починає ставати у центрі, Виноградник Господній починає висихати, бо там у центрі вже не Господь, а самовпевнені слуги.

Тим часом Церква, це завжди Христовий Виноградник, а не наш. Церква – це Тіло Христове, а ми – лише маленькі його складові частини, які оживляє Дух Христовий. Церква – це завжди подув Святого Духа, а не наші плани.

Ми дякуємо сьогодні усім тут присутнім за спільну віру у Святого Духа, яку ми зібралися виразити нашою молитвою і християнською поставою.

Це віра у те, що довірити Святому Духові цілого себе, своє життя і довірити йому провід наших спільнот, парафій і цілої Церкви, надалі залишається джерелом усякого оновлення, розвитку і навіть спасіння.

Нехай наші серця, попри значний вплив цього розвинутого світу, дедалі більше будуть чутливими саме на дію і провід Святого Духа, – наголосив Протоігумен, заохотивши, щоб Він– цей Дух Христовий був єдиним, що на нас впливає, що нас надихає і чим ми керуємося та живемо.

 

Завершилося святкування процесійною ходою у супроводі військового оркестру, під час якого єпископи окропили паломників свяченою водою, уділяючи їм своє архієрейське благословення.

 

*******

 

ВІДЕО

 

 

 

 

 

 

*******

ФОТО 

ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ З ЛИТІЄЮ

 

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ЗА ВИПРОШЕННЯ ДАРІВ СВЯТОГО ДУХА

 

 

ХРЕСНА ХОДА ПО ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ З ПОВЧАННЯМИ

 

 

 

СВЯТКОВА УТРЕНЯ

 

 

 

ПРОЦЕСІЙНА ХОДА ДО ВІДПУСТОВОЇ КАПЛИЦІ

 

 

 

ПРИВІТАННЯ ЄПИСКОПІВ, ДУХОВЕНСТВО І ПАЛОМНИКІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АРХІЄРЕЙСЬКА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОДЯЧНІ ПРОМОВИ НА ЗАВЕРШЕННЯ СВЯТКУВАНЬ