Ватиканські сади

 

Ватиканські сади (італ. Giardini Vaticani) це садово-паркова зона Ватикана, яка покриває більше половини його загальної території.

 

  • Загальні відомості

Сади відмежовані Ватиканською стіною з півночі, півдня і заходу. Східна сторона, яка межує з Собором Святого Петра і Ватиканськими музеями, є найбільш упорядкованою і доглянутою. На території садів розташована невелика кількість будівель, зокрема будинок Радіо Ватикана. Сади займають близько 23 гектарів. Найвища точка 60 метрів над рівнем моря.

Сади і парки були створені в епоху Ренесансу та бароко і відповідно прикрашені фонтанами і скульптурами. Є кілька підземних джерел води. Флора садів досить різноманітна і ця територія вважається біотопом.

 

 

  • Історія

За переказами, землі Ватиканських садів були посипані землею, привезеною з Голгофи Святою Єленою, щоб символічно сполучити кров Христа з кров’ю, пролитою першими християнами, які загинули в часи неронівських гонінь.

Появу садів відносять до часів Середньовіччя, коли сади і виноградники поширились на території, що з півночі прилягають до папського Апостольського палацу. У 1279 році папа Миколай III (Джованні Гаетано Орсіні, 1277-1280) переніс свою резиденцію назад у Ватикан з Латеранського палацу і обгородив цю територію стінами. Він посадив фруктовий сад (pomerium), газон (pratellum) і сад для відпочинку (viridarium). Фруктовий сад в часи пізнього Середньовіччя втрачає своє господарське значення. В 1485 году папа Іннокентій VIII розпочинає тут будівництво Бельведера (нині − частина Ватиканських музеїв).

В 1559 році за часів папи Пія IV у північній частині садів створюється декоративний парк у стилі епохи Ренесансу, в центрі якого будується будинок казіни у стилі маньєризму. В 1578 році папа Григорій XIII будує тут Башту вітрів, у якій розмістив свою астрономічну обсерваторію.

Періодом найвищого архітектурного розвитку садів вважають шістнадцяте і сімнадцяте століття, коли над об’єктами садів працювали такі знані художники, гравери і архітектори, як Донато Браманте, Пірра Лігоріо (Садовий павільйон Пія IV), Антоніо Темпеста, Джованні Батіста Фальда. В ці часи відродженню садів сприяло будівництво на їх території фонтанів, статуй і храмів. У 1607 році, завдяки додатковому підводу води від озера Браччіано, яке розташоване за 40 км від садів, майстри з Нідерландів створюють в садах різноманітні фонтани, каскади та інші водні споруди.

 

 

За часів папства Юлія II озеленення садів здобуло нового дихання. В початковий проект Донато Браманте було внесено зміни, які передбачали створення трьох внутрішніх дворів у пейзажному стилі Ренесансу: Двір Бельведера (1503-1545), Двір бібліотеки, Двір соснової шишки. У цьому ж стилі був спроектований великий прямокутний Лабіринт, обрамлений італійськими пініями та ліванськими кедрами. Замість огорожі, спорудженої за Миколая ІІІ, Браманте побудував великі оборонні стіни прямокутної форми.

У другій половині XVII століття територія Садів все більш використовується для ботанічних цілей. За каденції папи Климента XI тут висаджують рідкісні види субтропічних рослин. Починаючи з 1850 року значна частина Садів була розбита за зразком англійського паркового мистецтва. У 1888 році папою Левом XIII тут було відкрито Ватиканський зоопарк.

В 1976 році в західній частині Садів відкрито вертолітний аеровокзал Ватиканський геліпорт, який зв’язує Ватикан з міжнародними аеропортами Фіумічіно і Чампіно.

Вхід до Садів дозволено за попередньої домовленості у супроводі гіда у понеділок, вівторок, четвер і суботу (крім святкових днів) з 10:00 до 12:00, час закриття − 14:00.

 

  • Будівлі
  • Монастир Матері Церкви (Mater Ecclesiae)
  • Передавальний центр Marconi
  • Леонінська стіна
  • Папський ефіопський колледж
  • Губернаторський палац
  • Церква Санто-Стефано дельї Абіссіні
  • Радіо Ватикана
  • Ватиканський вокзал
  • Ватиканська судова палата
  • Палац Казіна (нині Папська академія наук)
  • Палаццо Сан-Карло
  • Башта Вітрів
  • Вежа Галлінаро
  • Вежа Іоанна
  • Будинок архіпастирів

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції