Smaller Default Larger

Папа: Богопосвячене життя народжується та відроджується із зустрічі з Ісусом

 

«Дозволити Ісусові зустріти себе та зустрітися з Ісусом: в цьому полягає секрет підтримки живим полум’я духовного життя», – про це Папа Франциск нагадав богопосвяченим особам, які в п’ятницю, 2 лютого 2018 р., ввечері зібралися в базиліці Святого Петра у Ватикані, щоб разом з ним помолитися Святу Месу з нагоди ХХІІ Всесвітнього дня богопосвяченого життя, який відзначається у свято Стрітення Господнього.

Богослуження розпочалося у притворі базиліки, де Папа поблагословив свічки. Далі представники спільнот богопосвяченого життя, співслужителі та Святіший Отець урочистою ходою із запаленими свічками увійшли до храму, що освітлювався лише свічками, які тримали учасники Святої Меси.

«Сорок днів після Різдва вшановуємо Господа, Який, входячи до храму, виходить назустріч Своєму людові. На християнському Сході це свято називають саме “Стрітенням”: це зустріч між Богом-Дитям, Який приносить новизну, та людством в очікуванні, представленим старцями у храмі», – розпочав свою проповідь Святіший Отець.

У святині, як зауважив проповідник, відбулася також зустріч між двома парами: з одного боку – молоді Йосиф і Марія, а з другого – похилі віком Симеон і Анна. Одні взаємно збагачують інших. Марія та Йосиф зустрічають «коріння народу», адже обітниця здійснюється в спільноті, та «коріння віри», яка не є «знанням, почерпнутим з книг, але мистецтвом життя з Богом», якого вчимося від інших. Симеон та Анна, натомість, приймаючи Ісуса, отримують наприкінці своїх літ сенс життя.

«Погляньмо на себе, дорогі богопосвячені браття й сестри. Все розпочалося із зустрічі з Господом. Із зустрічі та з покликання народився шлях посвячення. Слід про це пам’ятати. Якщо належно пригадуватимемо, то побачимо, що під час цієї зустрічі ми не були самі з Ісусом: там був також Божий люд, Церква, молодь і похилі віком, як в Євангелії», – сказав Святіший Отець, звернувши увагу на одну деталь: вірно виконуючи приписи Закону, Марія та Йосиф нічого не говорять, а Симеон та Анна пророкують.

«Нам здається, – сказав Папа, – що мало би бути навпаки: зазвичай, це молодь із захопленням говорить про майбутнє, а старші оберігають минуле. В Євангелії діється протилежне, бо коли зустрічаємося в Господі, неминуче приходять Божі несподіванки».

За словами Наступника святого Петра, аби дозволити на те, щоб ці несподіванки траплялися в богопосвяченому житті, потрібно пам’ятати, що «неможливо оновити зустріч з Господом без ближнього». Це означає, що непотрібно допускати узагальнюючих відкиненнь, але щоденно одні одних супроводити. «Бо якщо молодь покликана відчиняти нові двері, похилі віком мають ключі», – наголосив він, підкреслюючи, що «не існує майбутнього без цієї зустрічі між похилими віком і молодими, немає зростання без коріння та немає розквіту без нових паростків».

Як зауважив Папа, шалений ритм сьогодення спонукає «зачиняти двері перед зустріччю», часто задля боязні іншої особи, в той час як двері торгових центрів та мережеві підключення завжди залишаються відчиненими. Але в богопосвяченому житті так не повинно діятися, адже брат чи сестра, яких мені посилає Господь, «є частиною моєї історії й даром, який слід оберігати».

«Нехай же не трапляється так, що на екран смартфона дивимося частіше, ніж в очі брата чи сестри, або ж зосереджуємося більше на наших програмах, ніж на Богові. Бо коли в центрі ставляться проекти, техніка й структури, богопосвячене життя перестає приваблювати й більше не промовляє», – сказав Святіший Отець.

Далі Папа вказав на те, що богопосвячене життя народжується та відроджується із зустрічі з Ісусом таким, Яким Він є: убогим, чистим і слухняним. І ця мандрівка має подвійний вимір: ініціатива Божої любові та наша відповідь, яка є справжньою любов’ю, коли є «без якщо і без але», коли «наслідує убогого, чистого та слухняного Ісуса».

«Таким чином, в той час, як життя світу намагається нагромаджувати, богопосвячене життя залишає проминаючі багатства, щоб обійняти Того, Який не проминає. Життя світу ганяється за приємностями й забаганками свого “я”, богопосвячене життя звільняє почуття від будь-якого володіння, аби повністю любити Бога та ближніх. Життя світу вперто робить те, що заманеться, богопосвячене життя обирає смиренний послух, як найбільшу свободу. Й у той час, як життя світу часто залишає з порожніми руками й серцем, життя в наслідуванні Ісуса наповнює миром аж до краю, як в Євангелії, де старці дійшли до заходу свого життя щасливими, з Господом в руках та радістю в серці», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи важливість того, щоб, як Симеон й Анна, тримати Ісуса на руках, а не лише у серці та в голові.

За словами Папи, таке наставлення є протиотрутою від «ізольованого містицизму» та «нестримного активізму», оскільки «реальна зустріч з Ісусом» на молитві, в школі, в праці, в ділах милосердя «виправляє як набожних сентименталістів, так і непогамованих активістів». Житти зустріччю з Ісусом є також засобом від «паралічу нормальності».

«Дозволити Ісусові зустріти себе, зустрічатися з Ісусом: в цьому полягає секрет підтримки живим полум’я духовного життя. Це спосіб не допустити, аби нас втягнуло задушливе життя, в якому беруть верх нарікання, огірчення та невідворотні розчарування. Зустрічатися в Ісусі як брати і сестри, молодь і похилі віком, аби подолати безплідну риторику “старих добрих часів”, аби вгомонити “тут вже немає нічого доброго”, оту ностальгію, що вбиває душу… Коли кожного дня зустрічаємо Ісуса і співбратів, серце не поляризується до минулого чи майбутнього, але в мирі з усіма живе Божим сьогодні», – сказав проповідник.

Підсумовуючи, Папа також зауважив, на наприкінці Євангелій знаходимо іншу зустріч з Ісусом, яка може надихнути богопосвячене життя – зустріч жінок при порожньому гробі. Вони ішли зустрітися з померлим, що здавалося даремним. Богопосвячене життя також прямує проти течії світу. «Як ці жінки, – побажав Святіший Отець богопосвяченим особам, – прямуйте вперед, не зважаючи на тривоги й на важке каміння, яке треба відсувати. Як ці жінки, ви першими зустрічаєте воскреслого і живого Господа, пригорніться до Нього та відразу звіщайте Його ближнім із поглядом, що випромінює велику радість», – побажав він.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції