Smaller Default Larger

Вірш о. Севастіяна Сабола, ЧСВВ (Зореслава) «ПРОБУДЖЕННЯ»

 

Не знаю й сам, чому я покохав

Тебе, о Україно розіпнята,

Тебе, в кайданах, в невольничих шатах,

Оганьблену тавром усіх неслав.

 

Я щастя, слави, величі бажав,

Коли ішов у світ, а ти в Пилата

Конала в муці під рукою ката,

Та голос твій молитвою дрожав.

 

І вперш тоді я духом пробудився,

І вперш тоді любов’ю розгорівся

І серцем покохав Тебе безмірно.

 

А нині тисячі таких зо мною

На кожний поклик Твій підуть до бою,

Хоч би й на певну смерть - одважно й вірно!

 

  • Зореслав (о. Севастіян Сабол ЧСВВ). Сонце і блакить. Ужгород 1936, с. 59.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ (ЗОРЕСЛАВ)

 

Авторські права 2020 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.