Smaller Default Larger

Папа в Колумбії: Мирне співжиття керується не законом сили, але силою закону

Я приїхав сюди, аби сказати, що ви не самотні, що чимало людей прагнуть підтримати вас у цьому вирішальному кроці до миру й примирення. Цими словами Папа Франциск підсумував свою першу офіційну промову, виголошену на колумбійській землі. У четвер, 7 вересня 2017 р., вранці від прибув до президентського палацу, де зустрівся з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства та здійснив візит ввічливості до Глави Держави.

Після прибуття Глави Католицької Церкви відбулися протокольні заходи: віддано військові почесті, шану прапорам, прозвучали державні гімни Колумбії та Святого Престолу. Далі Президент провів гостя до місця проведення зустрічі з представниками влади та виголосив привітальну промову.

Промовляючи до присутніх, Святіший Отець зазначив, що йдучи слідами своїх попередників блаженного Павла VI та святого Івана Павла ІІ, також і він прагне «розділити з братами й сестрами колумбійцями дар віри, яка сильно вкорінена на цих землях, та надію, яка пульсує в серцях усіх». Адже «лише з вірою та надією» можливо подолати численні труднощі та «збудувати країну, що буде Батьківщиною та домом для всіх колумбійців».

Глава Католицької Церкви зазначив, що Колумбія – це країна, «благословенна різними способами». Зокрема, «чудова природа не лише вражає нас своєю красою, але заохочує з пошаною дбати про біорізноманітність». Не менш багатою «є її культура», а також «найголовніше»: «Колумбія багата людськими якостями свого народу», особами, що відзначаються «добрим і гостинним духом», будучи «наполегливими та мужніми в доланні перешкод».

«Ця зустріч дає мені можливість висловити високу оцінку зусиллям, докладеним останніми десятиріччями для того, аби покласти край збройному насильству й знайти шляхи примирення. Протягом останнього року відбувся, без сумніву, особливий поступ; кроки вперед сприяють зростанню надії, в переконаності в тому, що шукання миру – це завжди відкрита праця, завдання, яке не знає перерв і вимагає заанґажування з боку всіх. Праця, яка вимагає не применшувати зусиль, спрямованих на будування національної єдності, й, не зважаючи на перешкоди, розбіжності та різні підходи щодо способу досягнення мирного співжиття, й далі провадити боротьбу за сприяння культурі зустрічі, яка вимагає поставити у центрі кожної політичної, соціальної та економічної дії людську особу, її найвищу гідність, та пошану до спільного добра», – сказав Папа, побажавши, аби таке наставлення допомагало відкидати «спокусу помсти й шукання часткових і короткотривалих інтересів».

У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на девіз країни «Свобода і порядок». Він зазначив, що ці два слова вказують на те, що громадяни повинні бути пошановані у своїй свободі та захищені стабільним порядком. Мирне співжиття, за його словами, «керується не законом сили, але силою закону». Це означає, що потрібні «справедливі закони, спроможні гарантувати гармонію та допомогти подолати конфлікти». Такі закони зроджуються «не з прагматичної вимоги впорядкувати суспільство», але із «бажання розв’язати структурні причини бідності, що породжують виключення та насильство», бо саме несправедливість є «коренем суспільних лих».

«У цій перспективі, – сказав Папа, промовляючи до представників колумбійської влади та громадянського суспільства, – заохочую вас звернути свій погляд на всіх тих, які сьогодні виключені та відкинені суспільством, на тих, які нічого не значать для більшості, яких тримається позаду чи десь в куті. Всі є необхідними для того, щоб творити й формувати суспільство. Воно не будується лише деякими “чистокровними”, але усіма. І в цьому – краса і велич країни: в тому факті, що всіх приймають, що всі – важливі. У різноманітності – багатство».

Далі Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що Церква, «вірна своїй місії», анґажується у справу миру й дбання про справедливість та спільне добро. Вона усвідомлює, що «євангельські принципи становлять значущий вимір колумбійського суспільства, а тому можуть дуже причинитися до зростання країни». Зокрема, «священна пошана до життя, особливо, до найслабшого та незахищеного», є «наріжним каменем» суспільства, вільного від насильства. Крім того, не можливо не наголосити на «суспільній важливості сім’ї», задуманої Богом, як «плід любові подружньої пари», як «місце, в якому вчимося співжити серед відмінностей та приналежати до інших».

«І, будь ласка, прошу вас прислухатися до бідних, до тих, які страждають. Дивіться їм у вічі й дозвольте, аби їхні обличчя, переорані болем, і благаючі руки, в будь-який час промовляли до вас. Від них можна навчитися справжніх уроків життя, людяності й гідності. Бо ті, що стогнуть у кайданах, розуміють слова Того, Який умер на хресті, як проголошує ваш державний гімн», – сказав Папа, підсумовуючи:

«Чимало часу проминуло серед ненависті й помсти… Самотність від того, що постійно поборюється одні одних, триває вже десятиріччями, а відчувається немов столітня; ми не хочемо того, щоб будь-яка форма насильства утискала чи знищила ще хоча б одне життя. І я бажав приїхати аж сюди, щоб сказати вам, що ви не самі, що нас багато, тих, які хочуть супроводжувати ці ваші кроки; ця подорож бажає стати для вас спонукою, вкладом, який принаймні трішки вирівняє стежку до примирення та миру».

З президентського палацу Святіший Отець від’їде до розташованого півкілометра звідти катедрального собору, де помолиться перед образом Пресвятої Богородиці з Чікінкіра. Далі Папа перейде до архиєпископського палацу, з балкону якого промовить до вірних і благословить їх. У тому ж палаці відбудеться зустріч з колумбійським єпископатом. У програмі першого дня також запланована зустріч з проводом Ради Єпископатів Латинської Америки, що відбудеться в нунціатурі, та Свята Меса в парку імені Сімòна Болìвара.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції