Smaller Default Larger

Святі Таїнства Хрещення і Миропомазання

 

Святе Таїнство Хрещення

 

  • Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його хрестилися? Ми поховані з Ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з’єднані з Ним подобою його смерті, то будемо і подобою воскресіння. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над Ним більше не панує. Вмираючи бо, Він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. (Рим. 6, 3–11)

 

  • А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. Побачивши Його, вони вклонилися Йому; а деякі сумнівалися. Ісус же приступив і промовив до них: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку». (Мт. 28, 16–20)

 

  • Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього; але Йоан спротив-лявся Йому, кажучи: «Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкри¬лось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що Його я вподобав». (Мт. 3, 13-17)

 

  • Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрещений Йоаном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на Нього. І голос ізлинув з неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі – моє уподобання». (Мр. 1, 9-11)

 

  • Коли ввесь народ хрестився, і коли Ісус, охрестившись, молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на Нього, та залунав з неба голос: «Ти – мій Син любий, Тебе я вподобав». (Лк. 3, 21-22)

 

  • Озвався ж Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з ви¬соти, не бачити йому Божого Царства». Никодим же Йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народи¬тись?» Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже». (Йо. 3, 3-5)

 

  • Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?» (Йо. 3, 10)

 

  • Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрещення Йоана аж до дня, коли Він від нас вознісся, – щоб один з них був разом з нами свідком Його воскресіння». (Ді. 1, 21-22)

 

  • Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог». (Ді. 2, 38-39)

 

  • Один Господь, одна віра, одне хрещення. (Еф. 4, 5)

 

  • У Ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим. Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також вос-кресли, вірою в силу Бога, який воскресив Його з мертвих. І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, – Він оживив вас із Ним, простивши нам усі провини. (Кол. 2, 11-13)

 

  • Тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою. Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрещення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа. (1 Пт. 3, 20-21)

 

 

Святе Таїнство Миропомазання

 

  • Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. (Іс. 11, 2-3)

 

  • Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю Його до вас. (Йо. 16, 7)

 

  • Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; бо Йоан хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Святим Духом. (Ді 1, 4-5)

 

  • А як настав день П’ятдесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. (Ді. 2, 1-4)

 

  • Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа». (Ді. 2, 38)

 

  • Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, бо Він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрещені в ім’я Господа Ісуса. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа. (Ді. 8, 14-17)

 

  • Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган; бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: «Чи може хтось боронити води, щоб оці не хрестились, що, як і ми, одержали Святого Духа?» І повелів, щоб їх хрестили во ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили Його зостатись у них кілька днів. (Ді. 10, 44-48)

 

  • Як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух». І він спитав: «Яким хрещенням ви хрестились?» Ці відповіли: «Хрещенням Йоана». Тоді Павло промовив: «Йоан хрестив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в Того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса». Почувши це, вони хрестились в ім’я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. (Ді. 19, 1-6)

 

  • Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. (Рим. 5, 5)

 

  • Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! Отче!» (Рим. 8, 15)

 

  • Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога. (1 Кор. 2, 12)

 

  • Усі бо ми хрестилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, і всі ми були напоєні одним лише Духом. (1 Кор. 12, 13)

 

  • Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог. (2 Кор. 1, 21)

 

  • Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що пові¬рили проповіді? (Гал. 3, 2)

 

  • А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!» (Гал. 4, 6)

 

  • У Ньому й ви, – почувши слово правди, благовість вашого спасіння, в яке ви повірили, – були запечатані обіцяним Святим Духом, що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу Його величі. (Еф. 1, 13-14)

 

  • І не засмучуйте Святого Духа Божого, що Ним ви назнаменовані на день відкуплення. (Еф. 4, 30)

 

  • Він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса. (Тит. 3, 5-6)

 

  • Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. (1 Пт. 4, 10)

 

  • А помазання, що ви від Нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось нав¬чав вас, бо Його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому. (1 Йо. 2, 27)

 

  • Хто Його заповіді зберігає, той і перебуває в Нім, а Він у ньому; і ми знаємо, що Він у нас пере¬буває, від Духа, що Його Він дав нам. (1 Йо. 3, 24)

 

  • Тому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого, не закладаючи знову підвалин, – тобто про покаяння в ділах мертвих та про віру в Бога, про навчання хрещення та про рукоположення, про воскресіння мертвих та суд вічний. (Євр. 6, 1-2)

 

  • Воно бо неможливо тих, – які раз просвітились були, що скуштували небесного дару й стали учасниками Святого Духа, скуштували доброго Божого слова й сил майбутнього віку. (Євр. 6, 4-6)

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції

 

Авторські права 2020 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.