Воскресна Божественна Літургія у Малоберезнянському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 02 травня 2021, 11:22; Автор: Адміністратор; Перегляди: 975

2 травня 2021 р. Б., в Малоберезнянському монастирі Отців Василіян була відслужена Святкова Божественна Літургія з нагоди празника Воскресіння Христового, яку очолив Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Франциск Онисько ЧСВВ.

Співслужили Воскресну Літургію: Настоятель монастиря о. Лука Буняк ЧСВВ та о. Михайло Станко ЧСВВ.

Під час проповіді Протоігумен наголосив на тому, що є "два види досвіду Воскресіння Христового: один – це відвідини порожнього гробу і ствердження, що й справді там немає мертвого Ісуса. Другий – це зустріч із самим Воскреслим Ісусом. І якщо перший досвід Воскресіння є дуже поширеним, то другий – стає дедалі частіше рідкісним явищем.

Християни переважно приходять до церкви, в тому числі й на Пасху, як до порожнього гробу, відвідуючи його неначе музей, пасивно споглядаючи на порожнє місце, де колись лежав померлий Христос, а сьогодні його тут вже немає.

Тим часом істинне Воскресіння відбувається в нашому житті лише під час зустрічі з Воскреслим Ісусом. Без цієї зустрічі воно, можна сказати, є для нас недосяжним. Без зустрічі з Воскреслим Ісусом, його Воскресіння залишається для нас лише порожньою гробницею.

А він є сьогодні між нами. Він у центрі цього храму. Він живий і воскреслий. Він є Особою: тобто він має серце, яке було пробите заради кожного з нас і яке вилило на нас усю свою любов. Він має руки, які були пробиті задля того, аби могли кожного з нас огорнути і вони прагнуть це зробити сьогодні.

Ким би хтось з нас не був, якими б тягарями ми не були обтяжені, якою б поверховою чи гарячою не була наша віра, якими б сумнівами чи переконаннями ми не були наповнені, сьогодні перед кожним з нас починається новий день – Господній день, у якому ми можемо з Ним наново зустрітись і відкрити для себе новий сенс життя, не нашого земного життя, а сенс Вічного Життя, для якого кожен з нас був створений, до якого кожного з нас сьогодні кличе Воскреслий Христос."

Свою проповідь Протоігумен традиційно завершив молитвою до Воскреслого Христа:

Воскреслий Ісусе! Десь з глибини серця у кожного з нас проривається отой природній нам оклик: «Доки не побачу, доки не вкладу своїх пальців у Твої рани, не повірю…»

Але Ти Господи, обдаруй нас сьогодні своєю Природою, якою Ти колись поєднався з нашою.

Обдаруй, щоб наші очі могли бачити Тебе і щоб наше серце могло відчувати Тебе.

Якщо ми не здатні доторкатися до Тебе сьогодні, як колись апостоли, то доторкнися Ти сьогодні до нас.

Вклади Ти свої пальці у рани наших сумнівів чи розчарувань.

Оживи в нас ті місця, які стали безчуттєвими до Тебе, або стали зарозумілими чи згорділими.

Якщо ми стали мертвими по відношенні до Тебе, то відвали камінь цієї жахливої смерті від наших крихких тіл.

Дозволь нам сьогодні зустрінутись з Тобою.

Обдаруй нас тим даром, щоб Пасхою для нас був Ти сам, а не наші земні прагнення.

Господь наш і Бог наш! Нехай Твоя особа буде завжди живою у наших серцях, а наші особи, нехай будуть завжди живими у Твоєму Воскреслому Серці!

Віддаємо Тобі сьогодні і ми себе, неначе пасху, аби з земної ми перетворилися на Твою Воскреслу Церкву.

Амінь.

Після Літургії, на монастирському подвір’ї відбулося посвячення пасок, після чого привітання для парафіян та гостей виголосив Настоятель о. Лука, висловивши усім найщиріші великодні побажання.

Цього дня Пасхальні богослужіння своїм співом супроводжував парафіяльний хор Малоберезнянського монастиря.