«Дозвольте від щирого серця побажати Всім Вам Радісних Різдвяних Свят, радісних, тому що Божий Син є Князем Миру, Він приносить надію і світло там, де панує смуток, розпач і темрява.»
«За кілька тижнів буде Різдво, і скрегіт страждань стане ще більш відчутним. А я хочу повернутися з Вами до Вифлеєму, до випробувань, з якими Святій Родині довелося зіткнутися тієї ночі, що здавалася лише холодною і темною. Натомість, прийшло світло: не від людей, а від Бога; не із землі, а з Неба.» Папа Франциск (Лист до Українського Народу)
Возлюблені в Христі брати і сестри! Христос Раждається!
Про прихід Спасителя, про Його народження, страждання та славне Воскресіння сповіщали наповнені Божим Духом пророки. Як гарно починається піст перед святом Різдва, коли Церква вустами Апостола Филипа, який натхненно запрошує свого приятеля Натанаїла до зустрічі з Христом, каже кожному з нас: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса, Йосифового сина з Назарету» (Ів. 2,45).
Прихід Спасителя був найважливішою обіцянкою Бога, яку Він дав нашим прародичам Адаму і Єві, а потім багаторазово проголошував через своїх пророків. Мене особисто дуже торкає пророцтво Ісаї, яке каже: «І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, – як світло сімох днів, – того дня, коли Господь перев’яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані» (Іс. 30,26).
Божий Син, як то прекрасно оспівує тропар Різдва є Сонцем Правди, яке освітлює наше серце і наше життя. Він є посланий Отцем, щоб зціляти рани нашого серця, нашої душі, щоб визволити нас з неволі гріха та диявола. Це чудово пояснюють Отці Церкви, кажучи, що: «Хвора наша природа вимагала оздоровлення; занепала – підняття, вмерла-воскресіння. Ми втратили участь у добрі, треба було її повернути. Ми були замкнені в пітьмі, треба було нам принести світло; полонені – ми очікували визволителя; невільники – рятівника» . Господь приходить, щоб лікувати й перев’язати рани нашого народу, всіх тих кого боляче торкнули жахіття війни, всіх нас, що так потребуємо миру та потішення.
Катехизм Католицької Церкви підкреслює чотири важливі дії, які приносить нам Воплочення Ісуса Христа.
По-перше, Слово стало плоттю, щоб спасти нас, примиривши з Небесним Отцем: «Він полюбив нас і послав Сина Свого – примирення за гріхи наші» (1 Ів. 4,10).
По-друге, Слово стало плоттю, щоб таким чином ми пізнали любов Бога: «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог Свого Єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього» (1 Ів. 4,9).
По-третє, Слово стало плоттю, щоб стати для нас взірцем святості: «Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий» (Мт. 11, 29-30). Любов Божа кличе нас до служіння людям, запрошує нас віддавати своє життя за інших людей.
І по-четверте, Слово стало плоттю, щоб зробити нас учасниками Божої природи: «…нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюдилось у світі» (2 Пт. 1,4). Святий Іриней так підкреслює цю істину: «Такою бо є причина, через яку Слово стало людиною, а Син Божий – Сином Людським: щоб людина , поєднавшись зі Словом і отримавши таким чином Боже синівство, стала сином Божим».
Ми пережили з Вами дуже важкий рік Вітчизняної війни нашого народу проти жорстокого загарбника. Це був рік наповнений великим болем, позначений для багатьох з нас втратою найдорожчих, загибеллю невинних дітей та людей похилого віку. Рік страшних бомбардувань наших міст та сіл, нищення лікарень, садочків та шкіл і всього того що дає нам світло і домашній затишок. Але це був також рік героїчної боротьби Українського народу, рік відваги та стійкості наших захисників, рік великих перемог під Києвом, Харковом, Херсоном та іншими містами. Це був рік нашої сильної і щирої молитви до Бога, рік коли цілий світ боровся за нас, молився за нас і захоплювався нами.
Особливу близькість до нас виявляє Апостол Петро наших часів, – Папа Франциск та вся Католицька Церква: «Світ відкрив для себе сміливий і сильний народ, народ, що страждає і молиться, плаче і бореться, чинить опір і надіється: благородний і стражденний народ». Через Них Бог дає нам надію на остаточну перемогу нашого народу, наших захисників.
Дозвольте від щирого серця побажати Всім Вам Радісних Різдвяних Свят, радісних, тому що Божий Син є Князем Миру, Він приносить надію і світло там, де панує смуток, розпач і темрява. Він Єдиний має силу і владу міняти наші серця і наші ситуації. Тому в ці Різдвяні дні молимо і благаємо Його про Мир в наших серцях і в нашій Батьківщині, просимо про те, щоб Новий Рік, подарований Богом, став роком перемоги добра над злом, світла над темрявою, справедливості над кривдою.
З радістю уділяю всім Вас своє Архієрейське Благословення!
Христос Раждається! Славіте Його
+ Ніл Лущак ЧБМ
Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії