
Мукачівська єпархія століттями була Руською Церквою; вірними її були передусім русини-руснаки або й просто руські люди – народ, який у ХІХ–ХХ ст. поступово прийняв самоназву українців. Мукачівська єпархія перебувала в постійному контакті з Київською, а відтак Львівською митрополією. «Хрещеним батьком» її єднання з Апостольським престолом у Римі був Київський митрополит Йосиф Велямин Рутський – помічник і дорадник єпископів Петронія та Івана Григоровича. Опору у своїх змаганнях єпископ Василь Тарасович по смерті згаданого митрополита знаходив у перемиського владики Атанасія Крупецького. Частину мукачівських єпископів святили Київські і Львівські митрополити. Було й таке, що святили одного за іншим без перерви: Лев Кишка – Геннадія Бізанція 9. ХІІ. 1716 р.; Атанасій Шептицький – Симеона Ольшавського 3. ХІІ. 1735 р.; він же – Георгія Блажовського 17. ХІІ. 1738 р. та ін.

У п’ятницю, 5 липня 2019 р., у Ватикані розпочалася дводенна зустріч, на яку Святіший Отець запросив Верховного Архиєпископа, членів Постійного Синоду, Митрополитів УГКЦ та очільників окремих дикастерій Римської Курії, з метою поглиблення відомостей про життя та потреби України та визначення способів, якими Католицька Церква може посвятитися проповідуванню Євангелія та зробити внесок у підтримку страждаючих і сприяння мирові.

5 липня 2019 р. Б., у празник Найсвятішого Серця Христового, відбулися святкові богослужіння в історичному монастирі Отців Василіян у м. Ужгороді.
Божественна Літургія була відслужена у приміщенні колишнього монастирського храму Св. Василія Великого, в якому на даний час розміщена велика аудиторія Фізичного факультету Ужгородського Національного Університету (м. Ужгород – вул. Волошина, 54).
Духовність Василіянського Чину Святого Йосафата.
Брати, закликаю вас і прошу, майте думки й бажання, гідні небесного поклику...
Святий Василій Великий
Монаше життя і діяльність Ченців Василіянського Чину базується на: